професор Микола Кучерепа
Народився 1953 р. в м. Луцьк. 1971–1976 рр. навчався на історичному факультеті Львівського державного університету ім. І. Франка, спеціальність за дипломом – історик, викладач історії і суспільствознавства. Працював на вчительській і профспілковій роботі, навчався у заочній аспірантурі Львівського університету.
У 1991 р. захистив кандидатську дисертацію. У 1997–2000 рр. – докторант Волинського університету. Перебував на стажуванні у Київському і Львівському національному університетах, Інституті історії Польської академії наук (Варшава), Інституті політичних досліджень ПАН (Варшава).
Створив власну історичну школу «Українсько-польські відносини у XX ст.». Підготував дев’ять кандидатів наук. Член спеціалізованої вченої ради у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
У 2003 р. – член робочої групи експертів для проведення додаткових наукових досліджень трагічних подій на Волині у 1943–1944 рр. при Раді національної безпеки і оборони України. Бере активну участь у розгляді та узагальненні наявних історичних матеріалів щодо передумов, чинників, реальних масштабів і основних учасників українсько-польського конфлікту в роки Другої світової війни, готує обґрунтовані пропозиції щодо офіційної оцінки цих подій в контексті утвердження в українсько-польських відносинах принципів взаємної поваги і толерантності.
Автор понад 200 наукових публікацій – монографій, статей, навчальних посібників, методичних розробок, опублікованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях.
Керує навчально-науковою лабораторією «Центр українсько-польських досліджень». Відповідальний секретар Ради і керівник редакційно-видавничої групи «Науковий центр історичних студій Волині», що веде підготовку серії науково-документальних книг «Реабілітовані історією. Волинська область» та «Книга Скорботи України. Волинська область», відповідальний редактор наукового збірника «Україна – Польща: важкі питання», член інших редакційних колегій.
Активний громадський діяч, голова Волинської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка.
Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України за вагомий особистий внесок у створення духовних цінностей та високу професійну майстерність, медаллю «Будівничий України». Отримував гранти Міжнародних фондів «Відродження», імені Стефана Баторія, Каси імені Юзефа М’яновського.
