Вийшов друком 9-й номер щорічного богословсько-історичного наукового журналу ВПБА «Волинський благовісник».
Відкриває номер у рубриці «Богослів’я» стаття протоієрея Василя Вепрука «Пастирство: історико-догматичний аспект», у якій автор розкриває історико-догматичні аспекти появи пастирства, розглядає основні складові пастирського служіння, а також специфіку пастирської діяльності в багатоконфесійному суспільстві та способи поширення Слова Божого й їхня роль у християнізації суспільства.
Стаття «Антропологічно-есхатологічна парадигма християнських апологетів» священника Олександра Хорошка розповідає про специфіку становлення святоотцівського вчення про людину, мету її існування на землі та загробне життя на основі творів ранньохристиянських апологетів ІІ– ІІІ ст.
Друга частина статті «Державний компонент та цивільні кордони у визначенні меж та устрою церковно-адміністративної юрисдикції на прикладі Галицької митрополії XIV ст.» протоієрея Володимира Вакіна присвячена аналізу наявних джерельних свідчень про історичні факти відкриття та ліквідації Галицької митрополії в ХІV столітті.
Процес формування богослужбового вшанування Почаївської ікони Пресвятої Богородиці висвітлено у статті Василя Генсьорського «Літургічне вшанування Почаївської ікони Божої Матері в працях професора Волинської духовної семінарії протоієрея Андрія Хойнацького». Особливу увагу автор приділив аналізу першої православної офіційно дозволеної до використання служби та акафіста перед іконою прот. Андрія Хойнацького, випускника та професора Волинської духовної семінарії.
19 листопада 2021 року Свято-Михайлівський храм с. Несвіч Луцького району Волинської області відзначив 250 років від дня освячення храму. Про історію парафії, духовенства і його роль в духовному житті регіону, а також внесок у процес українізації Церкви йдеться у статті Юрія Байбули «Історія Свято-Михайлівського храму села Несвіч (до 250-ліття від зансування)».
Є також публікація «Візантійський міллет в епоху Османської імперії» Миколи Кухарука й протоієрея Василя Лозовицького. «Слово «міллет» у старих турецьких словниках перекладається як релігія, віра, нація… Саме в османський період міллетами почали називати релігійні общини… Передумови формування в Османській імперії православного міллету ведуть ще в період Візантійської імперії. Система міллетів в епоху розквіту держави Османідів була досить ефективним інструментом підтримки внутрішньої рівноваги в умовах існування сукупності фактично незалежних від центру державних та автономно-політичних утворень іншовірного населення…» – пишуть автори.
У рамках святкування потрійного ювілею ВПБА (225 років від заснування, 30 років відродження та 10 років надання статусу Академії) цікавою є стаття протоієрея Владислава Фульмеса «Хроніка наукового життя Волинської православної богословської академії (до 10-ліття отримання статусу Академії)», у якій подано хронологію найбільш важливих подій наукового життя ВПБА, що залишили свій слід в науковому житті закладу вищої духовної освіти.
Стаття протоієрея Миколая Цапа «Внесок Галшки Гулевич у розвиток чернецтва та братського руху Православної Церкви» присвячена висвітленню походження, життєвого шляху і релігійно-громадської діяльності Гулевич Галшки Василівни – знаної меценатки Православної Церкви, відомої фундаторки Київської братської школи, жертводавиці Київського і Луцького братських монастирів. На основі напрацьованих матеріалів та рекомендацій Синодальної Комісії з питань канонізації святих Священний синод Православної Церкви України надав благословення на місцеве шанування Гальшки Гулевичівни від 22 листопада 2021 року.
Також у «Волинському благовіснику» розміщено чимало інших цікавих матеріалів та статей іноземних авторів-науковців, з якими існує тісна співпраця.
Примірник наукового журналу можна придбати у приймальні ВПБА, або зателефонувавши за номером телефону 0971621685 чи написавши в месенджер офіційної сторінки ВПБА.
Ознайомитися з наповненням журналу також можна на офіційній сторінці видання: http://vb.vpba.edu.ua