У Волинській православній богословській академії (ВПБА) пройшла урочиста академія, присвячена 450-річчю від дня народження Галшки Гулевичівни. Вона відома як видатна українська меценатка, засновниця Київського братства та покровителька освітніх починань на Волині.

Захід, на якому були присутні духовенство, науковці та громадські діячі відбувся під назвою «Шлях благородства і віри. Берегиня української освіти – волинянка Галшка Гулевичівна». Урочистість зібрала разом студентів Волинської православної богословської академії та Волинського національного університету ім. Лесі Українки, засвідчуючи спільний інтерес двох навчальних закладів до дослідження та збереження національної історико-духовної спадщини.

Зі своїми роздумами про значення спадщини Галшки до присутніх звернулись:

Митрополит Михаїл Зінкевич, керуючий Волинською єпархією ПЦУ;

прот. Василь Клочак, викладач ВПБА, настоятель Хрестовоздвиженського храму м. Луцька;

Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент ВНУ імені Лесі Українки;

Любов Ганейчук, почесна голова «Союзу Українок», громадська діячка, почесна громадянка Луцька;

Ірина Дацюк, голова Волинського крайового Братства святого апостола Андрія Первозванного подарувала гравюру зі зображенням святої.

У своїх виступах учасники заходу висвітлили ключові аспекти життя та діяльності Галшки Гулевичівни — святої Єлизавети, наголосивши на її жертовності, освітній місії та ролі у становленні українських братств як центрів національної культури та духовності.

Урочистість заходу підкреслило виконання хорами ВПБА духовних піснеспівів.

Єлизавета Гулевич, відома також як Галшка Гулевичівна, походила зі старовинного українського православного роду — одного із найзаможніших на Волині. Вона ввійшла в історію як меценатка та фундаторка Київського братства і братської школи, з якої згодом виросла Києво-Могилянська академія. Її дарча грамота 1615 року на садибу в Києві стала основою для розвитку освіти та духовності в Україні. Значну частину свого життя Єлизавета провела у Луцьку, де й була похована.

У листопаді 2021 р. Священний Синод Православної Церкви України причислив цю визначну діячку XVI–XVII ст. до лику місцевошанованих святих у єпархіях на території історичної Волині та в Києві. Тоді ж було затверджено короткий життєпис угодниці, а день її пам’яті встановлено на 5 вересня. Її життя – приклад благочестя, жертовності та служіння Церкві й народові.